Ніколи не кажи “ніколи”

” Мені ніколи не вдасться це зробити”
“Я ніколи так не зможу” “Я ніколи тобі цього не пробачу”…
Кожен хоч раз в житті говорив (або думав) так. Ці вирази, наче камінь, тягнуть на дно, вони руйнують
свідомість і знищують самооцінку. Такі посили сповнюють світ довкола негативом, депресивністю, страхами.
Ми ж живемо в оточенні своїх думок і слів, тобто, формуємо свою атмосферу самі.
Коли я думаю про те, що ніколи не зможу, ніколи не зроблю, ніколи не пробачу, згадую: “Ніколи не кажи – ніколи.
Господь любить дивитися, як ми порушуємо клятви!» (Стівен Кінг) і розумію: щойно зареклась ніколи не плакати- зразу сльози градом, ніколи не їсти чіпси- всі думки про чіпси, ніколи не пробачити- і вже шукаю
виправдання тим, хто образив.
Гра долі, а наше самовпевнене “ніколи” лише провокує зворотню реакцію. Тож намагаюсь не провокувати і “ніколи не казати “ніколи”)))