Вчитель історії та правознавства Глибоцького ліцею
Педагогічний стаж – 9 років, спеціаліст І категорії, учасник конкурсу фахової майстерності «Вчитель року – 2020»
Педагогічне кредо: «Удосконалюватися – значить мінятися, бути досконалим – означає змінюватися часто»
З досвіду роботи
Вислів Н. Ротшильда «Хто володіє інформацією, той володіє світом» є не просто гаслом, а викликом сучасного життя. Ера інформаційного суспільства ставить нас перед вибором: приймати чи спростувати надану інформацію. Націю XXI століття ще називають суспільством знань чи суспільством глобальної компетентності, у якому нове покоління Z досить вільно орієнтуються в інформаційному просторі, бо володіння ІКТ стає неодмінною вимогою для випускника НУШ.
Проте об’єм інформації, її якість (фейки, джинса…), необмежена доступність до джерел, які пропагують насилля, булінг, антисоціальну поведінку вкрай негативно впливають на свідомість молоді, збуджують у ній намагання повторити побачене, що призводить до агресії, деформації суспільних знань.
Тому завдання сучасного вчителя історії – формувати медіа-грамотність школярів: розвивати критичне мислення дитини, її уміння аналізувати та відбирати важливу інформацію, структурувати, узагальнювати, використовувати й осмислено створювати для інформаційного середовища власні медіа-тексти. Ба більше, у ситуації гібридної війни Росії з Україною надзвичайно важливо навчити учнів протистояти руйнівному впливу інформації, як засобу психологічної маніпуляції свідомістю людей.
Одним із шляхів запровадження діалогу в освіті, розвитку медіа-культури учасників навчально-виховного процесу, розбудови демократичного суспільства є сучасна шкільна газета. Практичні навички самостійного здобуття інформації, її поновлення, коригування та інтерпретацію учні 9-11класів Глибоцького ліцею реалізують через активну участь у діяльності прес-центру газети «Ключ». Школярі набувають уміння роботи в команді, застосовують навички критичного мислення на практиці, а також вдало і нестандартно викладають свої думки в письмовій формі. Так, ключовими темами першого номеру 2019 року були: «Голодомор 1932-33 років – геноцид українського народу», який «не помітили» радянські історики, «Усесвітній День Гідності 2019» та підсумки тижня права у Глибоцькому ліцеї.
Беззаперечним флагманом дослідження методів критичного мислення, їх розробки є доктор педагогічних наук, професор О.І. Пометун, тому на уроках використовую її прийоми, методи за структурою: виклик, осмислення, рефлексія, підбиття підсумків, щоби сформувати в учнів медіа-компетентність. Цілком погоджуюся з думкою науковця: «під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування».
Так, під час вивчення теми «Голодомор 1932-33 років в Україні», пропоную учням в групах опрацювати тексти статей американської та радянської преси, зробити висновки, про які факти знали і замовчували редактори радянської преси, а які правдиві наводили зарубіжні ЗМІ. Пропоную учням проаналізувати фотосвітлини та відібрати з них маніпулятивні.
Також при вивченні даної теми учням цікавим і корисним був перегляд документального відеофрагменту фільму «Живі» С. Буковського, побудованого на свідченнях жертв Голодомору.
При вивченні Другої світової війни на уроках всесвітньої історії з учнями аналізуємо пропагандистські плакати радянської та нацистської влади, їхній зміст та спільні риси.
На уроках історії рідного краю, вивчаючи Голокост на теренах Буковини, спільно з учнями опрацьовуємо архівні дані, спогади очевидців тих страшних подій у Глибоцькому районі.
Аналізуючи тему «Перша світова війна в Україні», графічно систематизовуємо отриману інформацію в групах, визначаємо ставлення українців до війни за допомогою методу критичного мислення – «кластер».
У контексті вивчення гібридної війни в Україні, заради формування свідомої громадянської позиції учнів, провела тематичну годину спілкування для старшокласників після відвіданої ними презентації документального фільму Лесі Воронюк «Соловей співає». Поряд з проблемою медіа-грамотності українського суспільства, обговорили лінгвоцид української мови, її значення як ДНК нації.
Задля забезпечення формування медіа-компетентності учнів на уроках історії застосовую такі методи і форми критичного мислення: «кошик ідей», «експерти проти журналістів», «кросенс», «мереживо», «сенкан», «фіш-боун», «дискусія», «концептуальна таблиця», «тонкі і товсті запитання», «спіч у малюнках», а також QR-код, метод проектів та інші. Чільне місце відвожу мультимедійним презентаціям, плакатам, карикатурам про певні історичні події та їх постаті. При підготовці до уроків настільними для мене є праці О.І. Пометун, а також публікації сайту Академії Української Преси, посібник «Медіа-грамотність на уроках суспільних дисциплін».
Отже, XXI століття диктує нові вимоги до вчителя, за якими змінюються його функції у професійній діяльності: з трансформатора знань він перетворюється в організатора і в координатора самостійної пізнавальної діяльності учнів. Прагну бути саме таким учителем, керуючись у педагогічній діяльності настановами В.О.Сухомлинського: «Справжнім є лише той учитель, який сам усе життя вчиться».