Впровадження системи розвивального навчання у Глибоцькому ліцеї.

 

Розвивальне навчання (за концепцією Д. Б. Ельконіна-В.В. Давидова) запроваджено у навчально-виховний процес початкової школи Глибоцького ліцею у 2017-2018 навчальному році. Учні, які навчаються у третьому класі, успішно вивчають українську мову і математику за  даною системою.

Учителі Богдан Валентина Василівна, Тарнавська Оксана Вячеславівна та Ванзар Світлана Степанівна організовують навчальний процес таким чином: не обмежують діяльність учня, будують процес навчання так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни. Стимулюють творчу діяльність учнів шляхом вдалого підбору творчих завдань, використання ігрових моментів та ін.

Технологія розвивального навчання дозволяє організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів за такими принципами, які дають змогу кожному працювати самостійно, опанувати узагальнені прийоми розумової діяльності, розвивати свої творчі здібності.

Головною метою системи розвивального навчання є формування активного, самостійного, творчого мислення учня, поступового переходу на цій основі до самостійного навчання.

Передумовами розвивального навчання є можливість учнів самостійно або з допомогою вчителя осмислювати матеріал, творчо використовувати його в нестандартних умовах, свідомо запам’ятовувати для подальшого навчання.

Важливим компонентом навчальної діяльності за технологією розвивального навчання є навчальне завдання. Працюючи над ним, учень має знати, для чого він виконує завдання, які дії необхідні для його розв’язання, за яких умов їх можна виконувати, якими засобами при цьому користуватися.

Використовуючи технології розвивального навчання, учителі проводять наступні типи уроків:

а) уроки на формулювання навчального завдання – їх компонентами є оцінка можливостей учня, створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; практичне завдання, доступне для виконання кожним учнем; рефлексія способу дії, обговорення того, що зроблено. Під час цих уроків навчальне завдання постає лише наприкінці заняття, а протягом усього уроку учень осмислює те, чого не знає;

б) уроки моделювання – пропонують завдання, що розглядалися на попередньому уроці,  вони виконують роль моделі і зумовлюють необхідність нового способу дій. Такі види завдань легко і надовго запам’ятовуються;

в) урок контролю – передбачає усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для підвищення якості їх навчально-пізнавальної роботи;

г) урок оцінювання дій – спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню у них уміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати, виховує почуття обов’язку і відповідальності.

Працюючи  на уроках за технологією розвивального навчання, педагоги  намагаються так організувати навчальний процес, щоб кожен учень мав змогу займатися тими видами діяльності, які викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначати інтенсивність та обсяг своєї діяльності. За такої організації навчання вчитель лише допомагає учневі у визначенні його навчального завдання, оволодінні необхідними методами і навичками їх застосування.

Ефективність розвивального навчання підвищується внаслідок використання на уроці проблемного викладу навчального матеріалу, частково-пошукового і дослідницького методів навчання. Сприяють розвиткові учнів самостійна робота, робота з книжкою, самостійне виконання письмових вправ, написання творів,  спостереження тощо.

Для реалізації розвивального навчання вчителі третіх класів мають  враховувати у своїй навчальній діяльності характерні особливості розвитку пізнавальної діяльності учнів, сприяти вихованню  у дітей свідомого прагнення до вивчення української мови та математики, формувати мотиви навчально-пізнавальної діяльності, вміння самостійно регулювати розумову діяльність.

Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій, в усвідомленні, сприйнятті, розв’язанні їх у процесі спільної роботи учнів і вчителя за умов максимальної самостійності перших і під загальним керівництвом останнього.

Таке навчання відбувається за типовою схемою:

–  учитель створює проблемну ситуацію, для розв’язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності;

–  учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що для них невідоме, шукають способи розв’язання проблеми,  вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію.

Результатом розвивального навчання є нові знання, уміння, способи їх реалізації, розумова діяльність учнів.

Педагоги, здійснюючи розвивальне навчання, метою якого є засвоєння системи наукових понять, організовують адекватну цьому завданню навчальну активність учнів. Навчання, спрямоване на засвоєння способів розв’язання типових завдань, базується на навчальній активності репродуктивного (відтворювального) типу. Організація такої активності передбачає, що учні чітко виокремлюють і фіксують запропонований для засвоєння спосіб дії, усвідомлюють його зміст і побудову, здатні більш-менш точно відтворити його при виконанні відповідних вправ.

Система розвивального навчання школярів може успішно функціонувати за пошуково-дослідницької навчальної діяльності.

Пошуково-дослідницький метод — метод залучення учнів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.У системі розвивального навчання учитель та учень виступає як рівноправні партнери, що разом ведуть пошукову роботу й не бояться оцінювати один одного

Внесення елементу дослідження в навчальну діяльність сприяє вихованню в школярів активності, ініціативності, допитливості, розвиває їхнє мислення, заохочує дітей  до самостійних пошуків.

Робота у групах ‒ один із найбільш використовуваних методів роботи на уроках.  Завдяки роботи в групі, діти, знаходячи проблемну ситуацію та відокремлюючи межу знання від незнання, в процесі навчального діалогу знаходять шляхи розв’язку. При цьому слухаючи інших та висловлюючи свою точку зору, учень краще розуміє новий матеріал, розвиває своє мовлення, вчиться працювати в команді, набувати навичок спільного розв’язання проблеми. У групі ніхто не залишається непоміченим. Кожен розуміє свою винятковість, значущість, внесок у спільну справу, здобуває віру в себе. Цікаво проходить біля дошки виступ учнів – захист результатів роботи кожної групи класу.

Щоб навчити дитину потрібні роки. Чому діти не хочуть вчитися? Причин багато. Традиційні програми, за якими ми працюємо не навчають дітей, а відучують дитину бути допитливими, висловлювати та відстоювати свою думку. Методика розвивального навчання дає змогу підтримувати і поглиблювати ті якості, на яких базується вміння навчатися. За розвивального навчання учитель бачить у дитині перш за все розумну істоту і розвиває її можливості.

Таким чином, використання технологій розвивального навчання на уроках української мови і математики  та у позаурочній роботі впродовж кількох років дає високі і стабільні результати:

  • дозволяє учням реально оцінювати свої можливості;
  • підвищується інтерес до предмету;
  • між вчителем і учнями встановлюються партнерські відносини;
  • знижується психологічна напругу учнів на уроках;
  • підвищується якість знань;
  • учні активніше працюють на уроках;
  • зникає страх перед перевіркою знань.
2 521 переглядів

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: